Головний тренер «Київ Кепіталз» розповів про старт команди в Оптібет лізі, дебютний досвід роботи у цьому чемпіонаті та поділився враженнями від підтримки українських вболівальників у Латвії.
Олегу Олександровичу, оцініть частину сезону, що минула в Оптібет лізі. Наскільки задоволені поточним результатом?
Результат говорить сам за себе. Приємно знаходитися серед лідерів чемпіонату. Команді є над чим працювати, але загалом я задоволений. Намагаємося робити нашу гру більш комбінаційною, а також акцентуємо на надійності в обороні. Це добре, що старт є досить успішним, але попереду ще довга дистанція.
Для Вас це перший досвід роботи у цьому чемпіонаті? Поділіться тренерськими враженнями.
Я був приємно здивований рівнем суперництва. Навіть ті команди, які не вважаються фаворитами все одно дають бій. І з «Пантером», і з «Енергією» було непросто. Результати доволі різні, але зміст гри в усіх матчах був досить непоганим та конкурентним.
У чемпіонаті дуже багато поєдинків не обмежуються 60-ма хвилинами, і їхня доля вирішується в овертаймі або у серії булітів. Це свідчення про те, що турнір є доволі рівним?
Так, як й сказав вище, тут досить якісний рівень команд. Гравці звикли боротися до останньої секунди. Наприклад, якщо команда поступається 0:2 у третьому періоді, то ніхто не опускає руки. У цьому контексті можу згадати наш перший матч проти «Лієпаї», в якому ми зуміли відігратися з рахунку 1:4. Подобається абсолютно інший підхід хокеїстів та команд до гри.
Нині статистичним лідером команди з показником у 18 очок (5+13) є Мартіньш Карсумс. Напевно, людина з досвідом гри у НХЛ і має вести за собою партнерів?
Саме для цього його й брали у колектив. Розраховували на Мартіньша як досвідченого гравця з лідерським менталітетом. Він повністю виправдовує сподівання своїми діями на льоду та в роздягальні. Сподіваюся, що так буде і надалі, особливо у плей-офф.
Якщо оцінити ігрові п’ятірки, то Ви зазвичай ставите окремо досвідчених і молодих гравців. Це зумовлене кращим взаєморозумінням хокеїстів?
Можливо з боку воно так виглядає, але загалом наші п’ятірки змінюються майже кожного матчу. Це пов’язано з пошкодженнями, хворобами або іншими аспектами. Можемо коригувати ланки посеред поєдинку, коли хтось не увійшов у гру або отримав мікротравму. Хотілося б давати більше часу нашим молодим хокеїстам, але поки що фізично вони витримують далеко не завжди. Сподіваюся, хлопці додадуть й будуть прогресувати і в інших ігрових компонентах.
Як вважаєте, наскільки українські хокеїсти встигли адаптуватися до цього чемпіонату?
Хтось вже встиг нормально адаптуватися, у когось цей процес ще триває. Ми розраховували на більшу кількість українських гравців, але поки маємо те, що маємо.
Останнім поповненням для команди став перехід Янга Ху. Як оціните його роботу на старті сезону, адже у попередньому чемпіонаті він був одним з улюбленців українських вболівальників?
Він добре влився в колектив. Багато хлопців знайомі з Янгом після попереднього сезону. Передусім, я відзначу його чудові людські якості. Він додав команді швидкості, спритності, і, найголовніше, утримання шайби. З останнім компонентом у нас часто виникають проблеми. Безумовно, підписання Янга – це приємний момент.
Які матчі команди станом на зараз можете назвати найкращим і найгіршим?
Найгіршою у нас вийшла зустріч з «Призмою». Ми вели з рахунком 2:0 у третьому періоді. Я переглядав матч та розбирав ігрові моменти. З них навіть не витікало те, що команда може відпустити цю перевагу. Втім, почалися непотрібні вилучення. Серед них є доволі суперечливі, але кардинально це нічого не змінює. Не можна так грати у хокей як ми це робили у другій половині третього періоду.
Один найкращий матч складно обрати. Мені сподобалися наші виїзні поєдинки проти «Земгале/ЛБТУ», Лієпаї та «Мого/РСУ». Відзначу високий рівень суперників. Була напружена та конкурентна боротьба.
Якою є специфіка арен у чемпіонаті? Чи всі подібні за розміром?
Здебільшого латвійські ковзанки є маленькими. Це вимагає вести гру зовсім по-іншому. Потрібні швидкий темп і швидке прийняття рішень. Ніхто тобі не дасть довго думати. У Вільнюсі ковзанка була більшою й холоднішою. З того що знаю, то в Електренаї теж ігровий майданчик більших розмірів.
Розкажіть про ротацію воротарів? Намагаєтеся їх підбирати під суперника?
Це один з аспектів вибору. Голкіпер сьогодні може бути номером один, завтра – номером два, а ще за певний час з ним можуть розірвати контракт. Це спорт. Хто себе краще проявлятиме, той і гратиме. Один воротар всі матчі сезону точно не зможе провести. Тим більше, у нас українська команда. Потрібно давати розвиватися саме українським хокеїстам. Ніхто не застрахований від травм, тому усі повинні бути в тонусі й працювати як на тренуваннях, так і під час матчів.
Команда в середньому проводить по два матчі на тиждень, на відміну від більшої інтенсивності поєдинків в Україні. Вам комфортно працювати за такого календаря?
Завжди легко працювати, коли ти знаєш своє майбутнє заздалегідь. Мене графік повністю влаштовує. Можемо собі спокійно планувати довгі тренування, міксувати їх з короткими, роботою у залі, теоретичними заняттями. Наприклад, зараз у нас не було матчу посеред тижня, але ми про це були повідомлені завчасно й спокійно собі розписали тижневий план підготовки до наступної зустрічі.
На матчах команди в Оптібет лізі можна бачити українські прапори. Наскільки це додає мотивації?
Неабияк додає. І не тільки мені та українським хокеїстам. Всі дуже хвилюються за нашу країну. Інколи складається враження, що ми граємо саме в Україні. Дуже приємно бачити людей з прапорами, які розмовляють українською мовою. Це додає мотивації та надихає на ще більшу самовідданість під час гри.
