Канадсько-китайський легіонер «Київ Кепіталз» Янг Ху, який став найкращим снайпером півфінальної серії зі «Штормом-Одеса», розповів про свій переїзд до нашої команди, враження від України, оцінив рівень українського чемпіонату, а також поділився очікуваннями від фіналу.

Янгу, розкажи, як у тебе виник варіант переходу до «Київ Кепіталз»?

Цього сезону я мав варіант щодо співпраці з іншою європейською командою, але виникли проблеми з документами. Тож, довелося шукати інші варіанти продовження сезону. Одна з пропозицій була саме від «Київ Кепіталз». Наскільки мені відомо, Вадим Шахрайчук знайомий з одним із моїх колишніх тренерів, а також мав уяву про мене як гравця. Зрештою, я опинився в Україні й задоволений цим.

Ти швидко влився у колектив. З ким найбільше здружився у команді?

Дуже складно визначити когось одного. Хлопці дуже добре мене прийняли. Це одна з небагатьох команд у моїй кар’єрі, де я можу поcпілкуватися або ж разом провести час разом чи не з кожним гравцем. Українські хлопці дозволили мені стати частиною їхньої сім’ї. Дуже вдячний за це.

Ти встиг пограти і у другій, і у першій трійці нападників. В якій з них було комфортніше?

Ми маємо багато якісних хокеїстів у складі. Я грав у двох різних ланках. У кожній з них я відчуваю себе комфортно, тому все залежить від головного тренера. Стилі гри у першої та другої трійки нападників є доволі різними. Впродовж кар’єри я діяв на багатьох позиціях, тому готовий грати там, де потрібно.

Як оціниш український чемпіонат? Матч з яким суперником тобі сподобався найбільше?

Мені сподобався рівень ліги. Тим більше, що у країні триває війна. У чемпіонаті багато досвідчених хокеїстів високого рівня. Команди грають у доволі швидкий хокей. Кожен суперник має свої особливості. Загалом, перша четвірка команд є приблизно однаковою за рівнем. Як правило, боротьба в очних матчах триває до останніх секунд, тому ти завжди маєш бути готовим на 100%. Не можу сказати, що є один суперник проти якого мені сподобалося грати найбільше. У кожного різний стиль хокею, а також арени, які не схожі одна на одну.

Що ти чув про Україну до переїзду або можливо доводилося бувати раніше в нашій країні?

Раніше в Україні я не бував. Про вашу країну чув те, що Київ є одним з найгарніших міст Європи, і вона загалом є доволі мальовничою, а також має чудову архітектуру. Також багато хто відзначає дружелюбність і гостинність українців. Приїхавши сюди мені вдалося лише переконатися у зазначеному вище.

Поділися своїми враженнями від життя у Києві.

За 1,5 місяця я встиг оцінити красу української столиці. Тут багато варіантів для проведення дозвілля. Мені подобається заглиблюватися в історію, відвідуючи музеї та галереї. У Києві велика кількість чудових ресторанів зі смачною їжею, де ти зможеш знайти у меню страви ледь не з будь-якої кухні. Я насолоджуюся часом проведеним тут. Окрім того, відзначу зручне й дешеве переміщення містом завдяки метро.

Чи не лякають тебе повітряні тривоги?

Якщо відверто, то ні. Поки що у мене не було моментів, коли я б відчував себе у небезпеці. Мені здається, що вірогідність бути збитим авто є приблизно такою самою, як і зазнати наслідків від ракетної або дронової атаки.

Українські медіа тебе називають канадсько-китайським хокеїстом? Яку з цих двох країн ти вважаєш більш близькою для себе?

Я також вважаю себе канадсько-китайським хокеїстом. У мене канадський паспорт, але я народився у Китаї. Хоч більшу частину свого життя я провів у Канаді, батьки завжди казали про необхідність пам’ятати історичну батьківщину. Звичайно, люди мене більше сприймають в якості китайця. Більша частина моєї родини й досі проживає саме у Китаї. Тож, я маю великі зв’язки з цією країною. Тим більше, що перед приїздом до України я виступав саме за китайську команду «Куньлунь Ред Стар», що допомогло відновити зв’язок з цією країною після мого переїзду до Канади у п’ятирічному віці. Тож, характеризую себе як китайського канадця або ж канадського китайця (кому як зручно).

Наскільки я знаю, ти вважаєш «Шторм-Одеса» одним з найсильніших суперників. За рахунок чого вдалося здолати цю команду з рахунком 4:0 у серії й який матч був ключовим?

Так, вважаю «Шторм» однією з найсильніших команд чемпіонату. Вони дуже добре готові фізично й показують цікавий хокей. Мій перший матч проти одеситів команда провела невдало. Поразка 2:7 від «Шторма» стала дзвіночком, який дозволив розібратися у собі й зробити правильні висновки. У півфінальній серії ми вірили один в одного від початку й до кінця. Це стало головною запорукою успіху. Команда прагнула грати у свій хокей й дотримуватися власного плану. Це відбувалося перед кожним з чотирьох поєдинків. Серед ключових матчів відзначу другий, адже ми поступалися 2:3 й вирвали перемогу в овертаймі. У четвертій зустрічі суперник досить довго лідирував з мінімальним гандикапом, але ми зуміли переломити її хід й на останніх хвилинах закинули переможну шайбу. Незважаючи на рахунок 4:0, серія видалася непростою. Вважаю, що на нашу користь зіграв досвід, а також стійкість перед тягарем стадії плей-офф.

Суперником «Київ Кепіталз» у фіналі став «Кременчук». Як охарактеризуєш цю команду і їхню серію з «Соколом» загалом?

«Кременчук» є сильною командою. Я встиг двічі пограти з нею. На виїзді ми поступилися в овертаймі, а вдома перемогли у серії булітів. Переконаний, що протистояння буде запеклим, адже його ціна є дуже високою. З того, що маю відзначити, це дуже якісна захисна гра суперників. Всі хокеїсти намагаються блокувати кидки, не даючи шайбі долетіти до голкіпера. У той же час, команда має швидких хокеїстів, які можуть розвинути стрімкі контратаки. З нетерпінням очікую на старт фінальної серії.

Щодо паралельної серії 1/2 фіналу, то її «Кременчук» розпочав просто зразково, здобувши три перемоги поспіль. «Сокіл» також показав, що не здаватиметься просто так. У хокеї дуже важко здобути дві перемоги на виїзді у плей-офф, але нашим майбутнім суперникам це вдалося, що й стало головним фактором для їхнього виходу до фінальної серії.

Паралельна серія була трохи довшою за нашу. Який би варіант обрав ти: більше грати як суперник чи довше відпочити?

Я б обрав відпочинок. Ти можеш краще попрацювати над собою й підходити до майбутніх матчів у належних кондиціях. Також це можливість залікувати якісь мікропошкодження. З іншого боку, я знаю, що є хокеїсти, які звикли бути сконцентрованими на грі й не люблять довгих пауз. Подібний підхід я також розумію, але мій варіант – невеличкий відпочинок перед наполегливою роботою.